Правила співробітництва
закладу дошкільної освіти та сім’ї
Дитина – самостійна особистість.
Просто поки ще маленька!
1.“Діти не головні, а рівноправні члени родини”
Шановні батьки! Ви дали життя своїй дитині і живете для її щастя та добробуту. “Три нещастя є в людини: смерть, старість та лихі діти”, - стверджує народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невловима, а від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. Ви довірили нам, педагогам, своїх діточок, своє майбутнє. Тож давайте спільно, на засадах педагогіки співробітництва, народної мудрості, досягнень педагогічної науки шукати шляхи виховання наших дітей. Не допустимо, щоб наша старість була отруєна поганими вчинками ваших дітей.
2. “Немає мудріших, ніж народ, учителів”
Відкрити дітям джерела людської мудрості, скарби, що передаються з покоління в покоління (пам’ять роду, його звичаї, традиції) передавати мамину пісню, дідусеву казку, бабусину вишиванку, виховувати у дітей любов до співучої, калинової української мови – наше спільне завдання.
Покладімо в основу спілкування з дітьми мудру та гуманну народну пестувальну педагогіку. Повернімося до нашої історії, до народної мудрості, виховуймо духовно багату людину. Пам’ятаймо, що коріння виховання закладається в сім’ї, а тому бережно плекаймо пам’ять роду, домашні обереги, родинне вогнище.
3. “Здорова дитина – здорова країна”
Здоров’я дітей – в наших руках. Тільки спільними зусиллями ми зможемо спростувати думку, що діти хворіють виключно з вини дитячого садка. Готуйте дитину до вступу в дитячий садок, щоб полегшити процес її адаптації. Привчати дітей до оптимального для їх віку режиму дня, достатньому перебуванні на свіжому повітрі – наше спільне завдання.
Дитячий садок не байдужий до здоров’я вашої дитини, а її швидке одужання радість і сім’ї, і дитячого садка.
4. “В дитячому садку, як і в сім’ї – кожна дитина неповторна”
У кожної дитини свої здібності, які ми повинні розвивати, виходячи з її можливостей. Не орієнтуємо навіть найбільш здібну дитину на виключність. Це може привести її до розладу з собою, адже поруч може з’явитись хтось ще більше обдарований.
Кожен наш дошкільник – “просто дитина”, але незвична. Не прагніть зробити з дітей “вундеркіндів”, ставлячи непосильні вимоги. Нехай діти відчують задоволення від того, що вони можуть зробити, аніж тривогу через свою неповноцінність.
5. “Пробудимо радість пізнання”
Пам’ятайте, що будь – яке тупцювання на місці, затримка, зупинка в розвитку – небезпечна. Не залишаймо на завтра того, що можна зробити сьогодні. Підживлюймо розум і душу дитини таким кормом, щоб вона могла рости і розвиватись. Не нехтуймо численими дитячими “чому”, адже то велика біда, коли вони зникають. Збагачуймо свій багаж знань розвиваючими іграми та вправами, цікавинками для дітей, адже ми – першоджерела розвитку дітей. Пам’ятаймо, що мудрість виховання полягає перш за все в тому, щоб іти в розвитку за дитиною.
Подбаймо, щоб в дитсадку і вдома дітей оточували книги – друге джерело розвитку дітей. Створюймо разом з дітьми рукописні книги – “Скарбнички дитячої творчості”, до яких ви записуватимете складені дитиною казочки, оповідання, віршики, цікаві висловлювання та ілюструватимете їх дитячими малюнками.
6. Виключимо з практики роботи такий вислів “Роби, як я сказала”
Дитина має звикнути виконувати вимоги не в угоду нам, а тому, що вони розумні, необхідні, приносять комусь користь. Будьмо терплячими! Виховуймо дітей вимогливою любов’ю. Наша не витримка – це зневіра в собі. Не будемо спрямовувати свою злість на тих, хто слабіший від нас. Давайте частіше говорити про те, чим ми незадоволені , підказувати дітям , навчати їх.
7. “Не порушмо в дитячім серці святиню – віру в добро!” (В.О. Сухомлинський)
Якщо ваша дитина стане недоброю людиною, це велике горе для батьків. Тому пам’ятайте : добро народжується тільки добром, і ваш обов’язок – не порушити в дитячім серці цю святиню: віру в добро. Наш спосіб життя, спілкування з дітьми, рідними повинно стати для дітей справжньою школою виховання гуманних почуттів. Продовжуйте вдома поповнювати ту скарбничку людської мудрості, яку діти відкриють у дитсадку під час занять доброти, хвилинок доброти серед природи, у стосунках з однолітками і друзями нашими меншими. Навчаймо дітей любити і поважати все живе на землі, можливо, тоді вони поважатимуть вашу старість. Будьмо добрими в думках , почуттях і справах!
8. У працьовитій родині – працьовита дитина
Велике щастя для батьків – виховати дитину працьовитою. Ніколи не відмовляйте дитині в допомозі, але це має бути допомога – підтримка, допомога – віра, допомога – участь і ні в якому разі не “ведмежа послуга”. Давайте спільними зусиллями виховувати у дітей бажання працювати, берегти і примножувати красу людської праці, а допоможуть нам у цьому ідеї народної педагогіки про трудове виховання дітей, їх участь в конкретних справах.
9. “Усе життя дитини має бути пронизане мистецтвом” (Софія Русова)
Наше завдання – навчити дітей бачити і розуміти красу навколишнього світу і виховувати бажання творити красу своїми руками. Давайте говорити з дітьми красиво про красу навколишнього світу. Частіше вести їх у природу, до музеїв, театрів. Подбайте про те, щоб дитина мала все необхідне, щоб відтворити свої враження від зустрічі з прекрасним. Підтримуйте будь – яке бажання дитини проявити творчість. Подбайте про те, щоб і в дитсадку, і в сім’ї було якомога більше робіт декоративно – прикладного мистецтва.
10. “Діти – дзеркало наших вчинків”
Успіх нашої спільної справи залежить від нашого вміння налагодити контакт взаємоповаги, відвертості і добра. Будьмо для дітей зразком культури поведінки, духовного багатства, адже в дітях, як у дзеркалі, відображаються всі наші вчинки. Будуймо наші стосунки на довірі!